1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обожнювати

обо́жнювати

-юю, -юєш, недок., обожнити, -ню, -ниш, док., перех.

1》 Надавати кому-, чому-небудь рис, властивостей надприродної сили.

2》 перен. Дуже поважати, любити кого-небудь; надмірно захоплюватися кимсь.

|| З благоговінням ставитися до чого-небудь; свято шанувати щось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обожнювати — обо́жнювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обожнювати — Обожувати, боготворити, обоготворяти, побожно мліти перед ким; (предмети) фетишувати. Словник синонімів Караванського
  3. обожнювати — Благоговіти (перед ким), боготворити (кого), божествити, обоготворювати, обоготворяти, обожувати, схилятися (перед ким) Словник синонімів Вусика
  4. обожнювати — [обожн'уватие] -н'уйу, -н'уйеиш Орфоепічний словник української мови
  5. обожнювати — ОБО́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБО́ЖНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Надавати кому-, чому-небудь рис, властивостей надприродної сили. Обожнювати явища природи. 2. перен. Дуже поважати, любити кого-небудь; надмірно захоплюватися кимсь. Словник української мови в 11 томах
  6. обожнювати — ОБО́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБО́ЖНИТИ, ню, ниш, док., кого, що. 1. Надавати кому-, чому-небудь рис, властивостей надприродної сили. Обожнювати явища природи. 2. перен. Дуже поважати, любити кого-небудь; надмірно захоплюватися кимсь. Словник української мови у 20 томах
  7. обожнювати — ЛЮБИ́ТИ (відчувати глибоку відданість, прихильність, симпатію до кого-, чого-небудь), ЖА́ЛУВАТИ, ДИ́ХАТИ ким, чим, КОХА́ТИ рідко, ПОЛЮБЛЯ́ТИ розм., ДОЛЮ́БЛЮВАТИ розм., ДОЛЮБЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови