обораний
ОБО́РАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обора́ти.
Онисько Артемович вибрався й собі на могилу, вже оборану з усіх боків (О. Гончар);
Поля оборані, ніде ні осоту, ні свиріпи (М. Рудь).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обораний — обо́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обораний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оборати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обораний — ОБО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обора́ти. Онисько Артемович вибрався й собі на могилу, вже оборану з усіх боків (Гончар, І, 1954, 484); Поля оборані, ніде ні осоту, ні свиріпи (Рудь, Гомін.., 1959, 59). Словник української мови в 11 томах