обораний

обо́раний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до оборати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обораний — обо́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обораний — ОБО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обора́ти. Онисько Артемович вибрався й собі на могилу, вже оборану з усіх боків (Гончар, І, 1954, 484); Поля оборані, ніде ні осоту, ні свиріпи (Рудь, Гомін.., 1959, 59). Словник української мови в 11 томах
  3. обораний — ОБО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обора́ти. Онисько Артемович вибрався й собі на могилу, вже оборану з усіх боків (О. Гончар); Поля оборані, ніде ні осоту, ні свиріпи (М. Рудь). Словник української мови у 20 томах