оборотний

ОБОРО́ТНИЙ, а, е.

1. Здатний діяти то в одному, то в іншому, зворотному напрямі (про машини, механізми).

Розробляється новий у вітчизняній практиці оборотний насос (з наук.-попул. літ.);

Наша промисловість почала випускати гірські трактори ДТ-57, обладнані навісними оборотними плугами і культиваторами (з наук.-попул. літ.).

2. екон. Який перебуває в обороті (у 2, 7 знач.), в обігу або признач. для обороту.

Основним моментом практичного проведення бюджетних начал в життя є перехід до створення оборотних фондів для всієї державної промисловості і окремих галузей її (з наук. літ.);

Наприкінці кожного місяця збирається на складах величезна кількість готової продукції, що, звичайно, уповільнює оборотність оборотних коштів (з газ.);

Нестача власних оборотних коштів компенсується за рахунок валового доходу і кредиту банку (з газ.).

3. спец. Який може одночасно відбуватися, розвиватися в протилежних напрямах (про хімічні реакції, фізичні явища тощо).

Багато різних перетворень відбувається з елементарними частинками, але ці реакції оборотні, вони йдуть в прямому і зворотному напрямах (з наук.-попул. літ.);

Оборотний процес.

4. спец. Який має властивість після перетворення повертатися до вихідного стану.

Зворотну ампулу [хімотрона], виявилося, дуже легко перетворити на оборотну (з наук.-попул. літ.);

Оборотна плівка.

5. спец. Признач. для повороту при русі туди і назад, зв'язаний з круговим рухом.