оборотний

оборо́тний

-а, -е.

1》 Здатний діяти то в одному, то в іншому, зворотному напрямі (про машини, механізми).

2》 ек. Який перебуває в обороті (у 2, 7 знач.), в обігу або признач. для обороту.

Оборотна відомість — обліковий реєстр, застосовуваний для узагальнення підсумкових даних і контролю над ними за рахунками бухгалтерського обліку.

Оборотний капітал — а) витрати на сировину, матеріали, робочу силу, які повністю входять у ціну продукції та повертаються у грошовій формі після її реалізації; б) перевищення поточних активів над короткостроковими зобов'язаннями; в) фонди організації, які можуть бути швидко перетворені в гроші.

Оборотний плуг — знаряддя для гладкої оранки без розгінних борозен і звальних гребенів.

Оборотний процес фіз. — фізичний процес, який може протікати так, щоб система, яка його здійснює, проходила в зворотному напрямі усі ті самі проміжні стани.

Оборотні активи — оборотні засоби підприємств, фірм, що відображаються в активі їх бухгалтерського балансу.

Оборотні (обігові) кошти — кошти підприємства, що використовуються для фінансування його господарської діяльності.

Оборотні фонди — частина виробничих фондів, яка повністю споживається в кожному виробничому циклі.

3》 спец. Який може одночасно відбуватися, розвиватися в протилежних напрямах (про хімічні реакції).

4》 спец. Який має властивість після перетворення повертатися до вихідного стану.

|| Що використовується в технологічному процесі багато разів (про воду).

5》 спец. Признач. для повороту під час руху туди і назад, зв'язаний з круговим рухом.