оборочка
ОБО́РОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до обо́рка.
На дівчині була вишивана сорочка з вирізом на оборочці довкола високої округлої шиї (П. Панч);
Орися сидить принишкло, нервово перебирає пальцями оборочку фартушка (Григорій Тютюнник);
* Образно. [Сидір Свиридович:] Що то ті жінки за мудрий народ! До смерті збирала б губи на оборочку (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оборочка — обо́рочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- оборочка — див. облямівка Словник синонімів Вусика
- оборочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до оборка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оборочка — ОБОРО́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до обо́рка. На дівчині була вишивана сорочка з вирізом на оборочці довкола високої округлої шиї (Панч, Гомон. Україна, 1954, 25); Орися сидить принишкло, нервово перебирає пальцями оборочку фартушка (Тют. Словник української мови в 11 томах