1. Словник української мови в 11 томах

оборочка

ОБОРО́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до обо́рка.

На дівчині була вишивана сорочка з вирізом на оборочці довкола високої округлої шиї (Панч, Гомон. Україна, 1954, 25);

Орися сидить принишкло, нервово перебирає пальцями оборочку фартушка (Тют., Вир, 1964, 96);

*Образно. [Сидір Свиридович:] Що то ті жінки за мудрий народ! До смерті збирала б губи на оборочку (Н.-Лев., II, 1956, 511).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оборочка — обо́рочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. оборочка — див. облямівка Словник синонімів Вусика
  3. оборочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до оборка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оборочка — ОБО́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до обо́рка. На дівчині була вишивана сорочка з вирізом на оборочці довкола високої округлої шиї (П. Панч); Орися сидить принишкло, нервово перебирає пальцями оборочку фартушка (Григорій Тютюнник); * Образно. Словник української мови у 20 томах