1. Словник української мови у 20 томах

обплетений

ОБПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обплести́.

Під комином стояли обплетені лозою бутлі (М. Трублаїні);

“Веранда” – старий іржавий парус на чотирьох кілках, теж обплетених паничами і хмелем – то була гордість Сашка (Ю. Смолич);

Мов управлена в зелені рамця, блищала криничка в траві, обплетена лозою (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. Ми дивились на його виснажене обличчя, на великі, обплетені сизими жилами руки (Є. Кравченко);

// обпле́тено, безос. пред.

Он і грядочка з квітками така малесенька, чого там тільки нема, .. й канупер, і м'ята кучерява, .. та все те барвінком хрещатим обплетено (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обплетений — обпле́тений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обплетений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обплести. || обплетено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обплетений — ОБПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обплести́. Під комином стояли обплетені лозою бутлі (Трубл., Шхуна.., 1940, 77); "Веранда" — старий іржавий парус на чотирьох кілках, теж обплетених паничами і хмелем — то була гордість Сашка (Смолич, V, 1959... Словник української мови в 11 томах