обпливати
ОБПЛИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБПЛИВТИ́, ОБПЛИСТИ́, иву́, иве́ш; мин. ч. обпли́в, обпливла́, ло́; док., кого, що.
1. Пливти, обминаючи кого-, що-небудь на своєму шляху.
Шлюпка, що стояла під лівим бортом, спішно обпливала пароплав (М. Трублаїні);
Коли він обплив корму, чоловік підняв руку і .. кинув полтиник у воду (В. Собко).
2. Пливти навколо чого-небудь.
Маляр-підводник, обпливши один раз корабель, може зафарбувати смугу завширшки 80 см. (з наук.-попул. літ.).
ОБПЛИВА́ТИ², а́є, недок., ОБПЛИВТИ́, ве́; мин. ч. обпли́в, обпливла́, ло́; док.
Танути зверху, покриваючись по боках струминками розталої, а потім застиглої речовини.
У старовинних мідних шандалах обпливали лойові свічки (З. Тулуб);
На жовті пальці обпливає віск (Л. Костенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обпливати — обплива́ти 1 дієслово недоконаного виду пливти, обминаючи когось, щось обплива́ти 2 дієслово недоконаного виду танути зверху Орфографічний словник української мови
- обпливати — I -аю, -аєш, недок., обпливти і обплисти, -иву, -ивеш; мин. ч. обплив, обпливла, обпливло; док., перех. 1》 Пливти, обминаючи кого-, що-небудь на своєму шляху. 2》 Плавати навколо чого-небудь. Обпливти острів. II -ає, недок., обпливти, -ве; мин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обпливати — ОБПЛИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБПЛИВТИ́ і ОБПЛИСТИ́, иву́, иве́ш; мин. ч. обпли́в, обпливла́, ло́; док., перех. 1. Пливти, обминаючи кого-, що-небудь на своєму шляху. Шлюпка, що стояла під лівим бортом, спішно обпливала пароплав (Трубл., Шхуна.. Словник української мови в 11 томах
- обпливати — СТІКА́ТИ (танути зверху, покриваючись по боках струменями розталої речовини, що потім застигає), ОБПЛИВА́ТИ, ОПЛИВА́ТИ, СКРА́ПУВАТИ, СКА́ПУВАТИ (краплями). — Док.: стекти́, обпливти́, опливти́, ска́пати. Стікає лойова свічка, надворі починає сіріти (О. Словник синонімів української мови