1. Словник української мови в 11 томах

обпливати

ОБПЛИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБПЛИВТИ́ і ОБПЛИСТИ́, иву́, иве́ш; мин. ч. обпли́в, обпливла́, ло́; док., перех.

1. Пливти, обминаючи кого-, що-небудь на своєму шляху.

Шлюпка, що стояла під лівим бортом, спішно обпливала пароплав (Трубл., Шхуна.., 1940, 209);

Коли він обплив корму, чоловік підняв руку і.. кинув полтиник у воду (Собко, Скеля.., 1961, 14).

2. Плавати навколо чого-небудь.

Обпливти острів.

ОБПЛИВА́ТИ², а́є, недок., ОБПЛИВТИ́, ве́; мин. ч. обпли́в, обпливла́, ло́; док. Танути зверху, покриваючись по боках струминками розталої, а потім застиглої речовини.

У старовинних мідних шандалах обпливали лойові свічки (Тулуб, Людолови, II, 1957, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обпливати — обплива́ти 1 дієслово недоконаного виду пливти, обминаючи когось, щось обплива́ти 2 дієслово недоконаного виду танути зверху Орфографічний словник української мови
  2. обпливати — I -аю, -аєш, недок., обпливти і обплисти, -иву, -ивеш; мин. ч. обплив, обпливла, обпливло; док., перех. 1》 Пливти, обминаючи кого-, що-небудь на своєму шляху. 2》 Плавати навколо чого-небудь. Обпливти острів. II -ає, недок., обпливти, -ве; мин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обпливати — ОБПЛИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБПЛИВТИ́, ОБПЛИСТИ́, иву́, иве́ш; мин. ч. обпли́в, обпливла́, ло́; док., кого, що. 1. Пливти, обминаючи кого-, що-небудь на своєму шляху. Шлюпка, що стояла під лівим бортом, спішно обпливала пароплав (М. Словник української мови у 20 томах
  4. обпливати — СТІКА́ТИ (танути зверху, покриваючись по боках струменями розталої речовини, що потім застигає), ОБПЛИВА́ТИ, ОПЛИВА́ТИ, СКРА́ПУВАТИ, СКА́ПУВАТИ (краплями). — Док.: стекти́, обпливти́, опливти́, ска́пати. Стікає лойова свічка, надворі починає сіріти (О. Словник синонімів української мови