1. Словник української мови у 20 томах

обрадуваний

ОБРА́ДУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обра́дувати.

Бригадир, обрадуваний увагою до своєї роботи, став жваво розповідати, як виникла думка будувати .. безлісні ферми (О. Гончар);

Княжна .. тішиться солодким трепетом обрадуваного серця (Д. Міщенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрадуваний — обра́дуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обрадуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обрадувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрадуваний — ОБРА́ДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обра́дувати. Бригадир, обрадуваний увагою до своєї роботи, став жваво розповідати, як виникла думка будувати.. безлісні ферми (Гончар, Тронка, 1963, 209). Словник української мови в 11 томах