1. Словник української мови в 11 томах

обрадуваний

ОБРА́ДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обра́дувати.

Бригадир, обрадуваний увагою до своєї роботи, став жваво розповідати, як виникла думка будувати.. безлісні ферми (Гончар, Тронка, 1963, 209).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрадуваний — обра́дуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обрадуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обрадувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрадуваний — ОБРА́ДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обра́дувати. Бригадир, обрадуваний увагою до своєї роботи, став жваво розповідати, як виникла думка будувати .. безлісні ферми (О. Гончар); Княжна .. тішиться солодким трепетом обрадуваного серця (Д. Міщенко). Словник української мови у 20 томах