1. Словник української мови в 11 томах

обрадувати

ОБРА́ДУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Ви́кликати у кого-небудь почуття радості: принести кому-небудь радість.

— Аж ніби поздоровшав одразу, — признався він після вечері, навіть не підозрюючи, як цим він обрадував матір (Гончар, II, 1959, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрадувати — обра́дувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обрадувати — -ую, -уєш, док., перех. Викликати у кого-небудь почуття радості; принести кому-небудь радість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрадувати — ОБРА́ДУВАТИ, ую, уєш, док., кого. Ви́кликати у кого-небудь почуття радості: принести кому-небудь радість. Обрадував ти [Тарасику] серденько, Прогнав журбу мою! (Л. Глібов); Стривожений бджолиний гул обрадував її (М. Словник української мови у 20 томах
  4. обрадувати — РА́ДУВАТИ (викликати почуття радості); ТІ́ШИТИ, УТІША́ТИ (ВТІША́ТИ), ПОТІША́ТИ, ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ, УСОЛО́ДЖУВАТИ (ВСОЛО́ДЖУВАТИ) розм. (робити комусь приємність, бути втіхою); ПРОСВІ́ТЛЮВАТИ (ПРОСВІТЛЯ́ТИ) (проймати радістю, давати насолоду). — Док. Словник синонімів української мови