обрамування
ОБРАМУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. обрамува́ти.
2. Те саме, що обра́млення 2, 3.
Елегантний котелок і оксамитовий комір пальмерстона дуже личили мсьє Енно: його чорні вусики стрілочками виглядали в такому обрамуванні особливо задерикувато і мужньо (Ю. Смолич);
Вони [горельєфи] .. за композицією ритмічні і добре читаються на фоні стінки й орнаментального обрамування (з наук. літ.);
Це визначило композицію твору, що має авторське обрамування і центральну розповідну частину – виклад промови селянина (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обрамування — обрамува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- обрамування — -я, с. 1》 Дія за знач. обрамувати. 2》 Те саме, що обрамлення 2), 3) Великий тлумачний словник сучасної мови
- обрамування — ОБРАМУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. обрамува́ти. 2. Те саме, що обра́млення 2, 3. Елегантний котелок і оксамитовий комір пальмерстона дуже личили мсьє Енно... Словник української мови в 11 томах