1. Словник української мови у 20 томах

обраховуватися

ОБРАХО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБРАХУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. на чому, рідко з чим. Помилятися при підрахунку; неправильно підраховувати, перев. на шкоду собі.

Одної п'ятниці він, видно, обрахувався з касою (І. Франко);

Цифри до плану він вводив з пересторогою, щоб, боронь Боже, на чомусь не обрахуватись (П. Оровецький).

2. з ким, рідко. Те саме, що розрахо́вуватися.

– Ну, годі, годі, не журіться, – почав батюшка .. – Чи ви вже справді думаєте, що я такий жила? Ось приходьте сього вечора, то ми з вами обрахуємось, а завтра й поїдете (Леся Українка);

Коли ж хотіла [мати] взяти від неї гроші і йти до пані обрахуватися, Гінда сказала, що вона сама піде до пані і з нею обрахується (Н. Кобринська).

3. тільки недок. Пас. до обрахо́вувати.

Скасовано обов'язкову сплату авансових місячних внесків з податку на прибуток. При цьому податок на прибуток обраховується щоквартально наростаючим підсумком (з наук. літ.);

Значної шкоди книгозбірня не зазнала. Збитки обраховуються в 30 тисяч гривень (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обраховуватися — обрахо́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обраховуватися — Обрахо́вуватися. Нараховуватися, підраховуватися. Відсотки (процента) від вкладок щадничих обраховують ся і виплачують ся дня 30-го червня і 31-го грудня (См.-Стоцький, Порадник, 23) // пол. obrachowywać się — нараховуватися, підраховуватися. Українська літературна мова на Буковині
  3. обраховуватися — [обраховуватиес'а] -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. обраховуватися — -уюся, -уєшся, недок., обрахуватися, -уюся, -уєшся, док. 1》 на чому, рідко з чим. Помилятися в підрахунку; неправильно підраховувати на шкоду собі. 2》 з ким, рідко. Те саме, що розраховуватися. 3》 тільки недок. Пас. до обраховувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обраховуватися — ОБРАХО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБРАХУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. на чому, рідко з чим. Помилятися при підрахунку; неправильно підраховувати на шкоду собі. Одної п’ятниці він, видно, обрахувався з касою (Фр. Словник української мови в 11 томах
  6. обраховуватися — ПОМИЛИ́ТИСЯ (зробити щось неправильно, допустити неточність, неправильність у чомусь), СХИ́БИТИ (СХИБНУ́ТИ), ПРОМАХНУ́ТИСЯ, ОБМАХНУ́ТИСЯ рідше, ДА́ТИ МА́ХУ розм., СПІТКНУ́ТИСЯ (СПОТИКНУ́ТИСЯ) розм., ОСТУПИ́ТИСЯ розм., ПОСКОВЗНУ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови