оброчникувати
ОБРОЧНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
Виконувати обрік (див. обрі́к²).
Не вперше нам оброчникувати, не вперше й покуту одбувати (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оброчникувати — -ую, -уєш, недок., іст. Сплачувати оброк замість відробляння панщини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оброчникувати — Оброчникува́ти, -ку́ю, -єш гл. Исполнять обѣтъ. Не вперше нам оброчникувати, не вперше й покуту одбувати. К ЦН. 283. Словник української мови Грінченка