1. Словник української мови у 20 томах

обручний

ОБРУ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до обру́ч;

// Признач. для виготовлення обручів (у 1 знач.).

Обручне залізо.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обручний — обру́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. обручний — -а, -е. Признач. для виготовлення обручів (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обручний — ОБРУ́ЧНИЙ, а, е. Признач. для виготовлення обручів (у 1 знач.). Обручне залізо — на перший погляд дрібниця. Але колгоспи й колгоспники без нього не можуть обійтися (Рад. Укр., 12.ІХ 1958, 3). Словник української мови в 11 томах