обручний
ОБРУ́ЧНИЙ, а, е. Признач. для виготовлення обручів (у 1 знач.).
Обручне залізо — на перший погляд дрібниця. Але колгоспи й колгоспники без нього не можуть обійтися (Рад. Укр., 12.ІХ 1958, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обручний — обру́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- обручний — -а, -е. Признач. для виготовлення обручів (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- обручний — ОБРУ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до обру́ч; // Признач. для виготовлення обручів (у 1 знач.). Обручне залізо. Словник української мови у 20 томах