обрюзглий
ОБРЮ́ЗГЛИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що бре́зклий.
Христя забачила перед собою високу молодицю з широким обрюзглим лицем і заспаними очима (Панас Мирний);
Пані Храпкевичка, повільно пересуваючи своє обрюзгле тіло по паркету, співчутливо глянула на дочку (А. Іщук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обрюзглий — обрю́зглий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- обрюзглий — Брезклий, забрезклий, обрезклий, озистий Словник чужослів Павло Штепа
- обрюзглий — ОБРЮ́ЗГЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що бре́зклий. Христя забачила перед собою високу молодицю з широким обрюзглим лицем і заспаними очима (Мирний, III, 1954, 368); Пані Храпкевичка, повільно пересуваючи своє обрюзгле тіло по паркету, співчутливо глянула на дочку (Іщук, Вербівчани, 1961, 73). Словник української мови в 11 томах