обрюзглий

обрю́зглий

дієприкметник

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрюзглий — Брезклий, забрезклий, обрезклий, озистий Словник чужослів Павло Штепа
  2. обрюзглий — ОБРЮ́ЗГЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що бре́зклий. Христя забачила перед собою високу молодицю з широким обрюзглим лицем і заспаними очима (Мирний, III, 1954, 368); Пані Храпкевичка, повільно пересуваючи своє обрюзгле тіло по паркету, співчутливо глянула на дочку (Іщук, Вербівчани, 1961, 73). Словник української мови в 11 томах
  3. обрюзглий — ОБРЮ́ЗГЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що бре́зклий. Христя забачила перед собою високу молодицю з широким обрюзглим лицем і заспаними очима (Панас Мирний); Пані Храпкевичка, повільно пересуваючи своє обрюзгле тіло по паркету, співчутливо глянула на дочку (А. Іщук). Словник української мови у 20 томах