обрідно
О́БРІДНО.
Присл. до о́брідний.
Коло монастиря зеленіє вигін, суспіль засаджений обрідно акаціями (І. Нечуй-Левицький);
// у знач. пред.
– Здрастуйте! – привітався з дітьми бакенщик .. А чого ж це вас так обрідне? Либонь заспали? (Ю. Мокрієв);
Вернувся Іван Люціанович з війни в сорок п'ятому – пшениці обрідно, колоски замучені (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обрідно — о́брідно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- обрідно — О́БРІДНО. Присл. до о́брідний. Коло монастиря зеленіє вигін, суспіль засаджений обрідно акаціями (Н.-Лев., V, 1966, 194); // у знач. присудк. сл. — Здрастуйте! — привітався з дітьми бакенщик.. А чого ж це вас так обрідне? Либонь заспали? (Мокр., Острів.. Словник української мови в 11 томах