обрідно
О́БРІДНО. Присл. до о́брідний.
Коло монастиря зеленіє вигін, суспіль засаджений обрідно акаціями (Н.-Лев., V, 1966, 194);
// у знач. присудк. сл.
— Здрастуйте! — привітався з дітьми бакенщик.. А чого ж це вас так обрідне? Либонь заспали? (Мокр., Острів.., 1961, 49);
Вернувся Іван Люціанович з війни в сорок п’ятому — пшениці обрідно, колоски замучені (Рад. Укр., 15.І 1964, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обрідно — о́брідно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- обрідно — О́БРІДНО. Присл. до о́брідний. Коло монастиря зеленіє вигін, суспіль засаджений обрідно акаціями (І. Нечуй-Левицький); // у знач. пред. – Здрастуйте! – привітався з дітьми бакенщик .. А чого ж це вас так обрідне? Либонь заспали? (Ю. Словник української мови у 20 томах