обрізок
ОБРІ́ЗОК, зка, ч.
Невелика частина, шматок, відрізаний від чого-небудь, або залишок від різання чогось.
Попід вікнами, на колодках та дерев'яних обрізках стоять люди (І. Франко);
Біля партизанської кухні було багато обрізків капусти, моркви й помідорів (П. Панч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обрізок — обрі́зок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- обрізок — -зка, ч. Невелика частина, шматок, відрізаний від чого-небудь, або залишок від різання чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обрізок — Байда, витинок, відтинок, утинок, крайка, украйка, окраєць, партика, див. кусок Словник чужослів Павло Штепа
- обрізок — ВІДХО́ДИ (рештки, залишки після очищення с.-г. продуктів, переробки сировини, виготовлення промислових матеріалів і т. ін.), ВІДХІ́Д рідше, ВІДПА́ДКИ діал. Словник синонімів української мови
- обрізок — ОБРІ́ЗОК, зка, ч. Невелика частина, шматок, відрізаний від чого-небудь, або залишок від різання чогось. Попід вікнами, на колодках та дерев’яних обрізках стоять люди (Фр., VIII, 1952, 9); Біля партизанської кухні було багато обрізків капусти, моркви й помідорів (Панч, II, 1956, 539). Словник української мови в 11 томах