обрізувач
ОБРІ́ЗУВАЧ, а, ч., спец.
Працівник, який здійснює процес обрізування.
Якщо каталь в процесі роботи складатиме шкіртовари по видах і укладатиме їх в штабелі, – це дозволить обрізувачу економити 2–3 проценти робочого часу (з газ.);
Під керівництвом досвідченого садовода .. підготовлено бригаду обрізувачів (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обрізувач — обрі́зувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- обрізувач — -а, ч., спец. Робітник, який обрізує що-небудь; фахівець з обрізування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обрізувач — ОБРІ́ЗУВАЧ, а, ч., спец. Робітник, який обрізує що-небудь; фахівець з обрізування. Якщо каталь в процесі роботи складатиме шкіртовари по видах і укладатиме їх в штабелі, — це дозволить обрізувачу економити 2-3 проценти робочого часу (Роб. газ. Словник української мови в 11 томах