обрізувач

обрі́зувач

-а, ч., спец.

Робітник, який обрізує що-небудь; фахівець з обрізування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрізувач — обрі́зувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. обрізувач — ОБРІ́ЗУВАЧ, а, ч., спец. Працівник, який здійснює процес обрізування. Якщо каталь в процесі роботи складатиме шкіртовари по видах і укладатиме їх в штабелі, – це дозволить обрізувачу економити 2–3 проценти робочого часу (з газ. Словник української мови у 20 томах
  3. обрізувач — ОБРІ́ЗУВАЧ, а, ч., спец. Робітник, який обрізує що-небудь; фахівець з обрізування. Якщо каталь в процесі роботи складатиме шкіртовари по видах і укладатиме їх в штабелі, — це дозволить обрізувачу економити 2-3 проценти робочого часу (Роб. газ. Словник української мови в 11 томах