обрійний
О́БРІЙНИЙ, а, е.
Прикм. до о́брій.
Збережу на пізню на дорогу, На свої осінні срібні дні – Мли весняної навіяну тривогу, Золотаві обрійні вогні (Ю. Яновський);
Сірим, по обрійні вінця зоряним полем перебігають з місця на місце .. латкаті тіні (В. Бабляк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обрійний — о́брійний прикметник Орфографічний словник української мови
- обрійний — -а, -е. Прикм. до обрій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обрійний — О́БРІЙНИЙ, а, е. Прикм. до обрій. Збережу на пізню на дорогу, На свої осінні срібні дні — Мли весняної навіяну тривогу, Золотаві обрійні вогні (Юрій Яновський, V, 1959, 78); Сірим, по обрійні вінця зоряним полем перебігають з місця на місце.. Словник української мови в 11 томах