обрійний

О́БРІЙНИЙ, а, е.

Прикм. до о́брій.

Збережу на пізню на дорогу, На свої осінні срібні дні – Мли весняної навіяну тривогу, Золотаві обрійні вогні (Ю. Яновський);

Сірим, по обрійні вінця зоряним полем перебігають з місця на місце .. латкаті тіні (В. Бабляк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрійний — о́брійний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. обрійний — -а, -е. Прикм. до обрій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрійний — О́БРІЙНИЙ, а, е. Прикм. до обрій. Збережу на пізню на дорогу, На свої осінні срібні дні — Мли весняної навіяну тривогу, Золотаві обрійні вогні (Юрій Яновський, V, 1959, 78); Сірим, по обрійні вінця зоряним полем перебігають з місця на місце.. Словник української мови в 11 томах