обрійний

о́брійний

-а, -е.

Прикм. до обрій.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрійний — о́брійний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. обрійний — О́БРІЙНИЙ, а, е. Прикм. до о́брій. Збережу на пізню на дорогу, На свої осінні срібні дні – Мли весняної навіяну тривогу, Золотаві обрійні вогні (Ю. Яновський); Сірим, по обрійні вінця зоряним полем перебігають з місця на місце .. латкаті тіні (В. Бабляк). Словник української мови у 20 томах
  3. обрійний — О́БРІЙНИЙ, а, е. Прикм. до обрій. Збережу на пізню на дорогу, На свої осінні срібні дні — Мли весняної навіяну тривогу, Золотаві обрійні вогні (Юрій Яновський, V, 1959, 78); Сірим, по обрійні вінця зоряним полем перебігають з місця на місце.. Словник української мови в 11 томах