обсипатися

ОБСИ́ПАТИСЯ див. обсипа́тися.

ОБСИПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБСИ́ПАТИСЯ, плюся, плешся; мн. обси́плються; док.

1. Обсипати себе або один одного чим-небудь.

Під час спочинку, обмахуючись од духоти, жартуючи, обсипаючись паперовою січкою, .. молодь знову розпливлася по залі (С. Васильченко);

// Те саме, що обсипа́ти 1.

Жменя піску полетіла на Карпа .. – Не лізь! не обсипайся! – лютував Карпо (Панас Мирний).

2. Руйнуючись по краях, обпадати дрібними частками.

Аж обсипа́лися окопи – такий протяглий гул стояв повсюди (П. Тичина);

В головах [на могилі] стояв цегляний стовп, обмазаний цементом, що вже потріскався від сонця, дощу та вітру і поволі обсипався (Григорій Тютюнник);

Комишові [комишеві] стріхи обсипались, і кінці лат стирчали з них, як ребра кістяка (М. Коцюбинський);

// Сиплючись, осуватися, обвалюватися.

По глинястій, мокрій стіні катакомби Земля, обсипаючись, глухо шумить (М. Бажан);

З-під ніг обривались малі й великі камені. Обсипався пісок (М. Трублаїні).

3. Поступово опадати (про листя, плоди, цвіт і т. ін.).

Вже тоді вісень ішла; лист червонів, жовтів, в'янув і обсипавсь (Марко Вовчок);

Давно обсипався цвіт з груш і кислиць, і тепер на деревах .. наливалися соком маленькі плоди (О. Донченко);

* Образно. Мордував [Гірчак] молодицю так, що з неї за кілька років краса обсипалась, мов вишневий цвіт від вітру (В. Речмедін);

// Скидати з себе листя, пелюстки, плоди і т. ін.

Половина та садів цвіте, Половина обсипається (з народної пісні);

Перестиглий горох обсипається (з наук. літ.);

За другим холодним подихом осені обсипався лапатий багряноквітий клен, а за ним став падати на землю і каштановий лист (С. Журахович).

4. Укриватися, покриватися кругом, по всій поверхні чим-небудь сипким або великою кількістю однорідних предметів.

Небо обсипалося зірками.

5. Обкопуватися, оточуватися (валом).

Високим валом воно [село] обсипалось (Сл. Б. Грінченка).

6. тільки недок. Пас. до обсипа́ти 1.

Після смерті пам'ятники й могили цих людей обсипалися квітами й обкладалися вінками (О. Воропай).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсипатися — обси́патися дієслово доконаного виду обсипа́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обсипатися — I [обсипатиес'а] -плеиц':а, -пл'уц':а, док. II [обсиепатиес'а] -айеіц':а, -айуц':а, недок. Орфоепічний словник української мови
  3. обсипатися — I обс`ипатисядив. обсипатися. II обсип`атися-аюся, -аєшся, недок., обсипатися, -плюся, -плешся; мн. обсиплються; док. 1》 Обсипати себе або один одного чим-небудь. || Те саме, що обсипати 1). 2》 Руйнуючись по краях, обпадати дрібними частинками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обсипатися — облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) (гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)) слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Фразеологічний словник української мови
  5. обсипатися — ЛУ́ЩИТИСЯ (про фарбу, позолоту, штукатурку і т. ін. — відпадати частинками, шматками), ЗЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ОБСИПА́ТИСЯ, ОСИПА́ТИСЯ, ОБДИРА́ТИСЯ, ОБША́РПУВАТИСЯ, ОБЛА́ЗИТИ, ЛУПИ́ТИСЯ розм., ОБЛІЗА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. обсипатися — ОБСИ́ПАТИСЯ див. обсипа́тися. ОБСИПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБСИ́ПАТИСЯ, плюся, плешся; мн. обси́плються; док. 1. Обсипати себе або один одного чим-небудь. Під час спочинку, обмахуючись од духоти, жартуючи, обсипаючись паперовою січкою,.. Словник української мови в 11 томах
  7. обсипатися — Обсипатися, -паюся, -єшся сов. в. обсипатися, -плюся, -плешся, гл. 1) Быть осыпаемымъ, осыпаннымъ. обсипатися слізьми. Облиться слезами. 2) Осыпаться, осыпаться. Вже грушки обсипались. Рудч. Ск. І. 66. Листячко на йому (дубкові) обсипалось. Грин. І. 148. Словник української мови Грінченка