обскочити
ОБСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм.
1. кого, що. Швидко оточити кого-, що-небудь.
По двох тижнях ватагу в її лісовій криївці обскочили три роти солдат [солдатів] (І. Франко);
// Несподівано обступити з усіх боків.
Коли приїхав [Матвій] у велике, чуже місто, то обскочили його якісь панки і кожний тягнув до себе (Мирослав Ірчан).
2. кого. Обігнати, випередити одним скоком, стрибком.
Козаків кінь, ніби вчув отаманову команду, притьмом обскочив гайдука наліворуч (П. Панч);
// перен. Випередити в чомусь кого-небудь.
– Хто вам дозволив брати Вінницю? .. І тобі не соромно? Обскочив начдива (О. Довженко).
3. Відстати; відокремитися.
Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить (Номис).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обскочити — обско́чити дієслово доконаного виду швидко оточити; обігнати одним стрибком; відстати розм. Орфографічний словник української мови
- обскочити — -чу, -чиш, док., розм. 1》 перех. Швидко оточити кого-, що-небудь. || Несподівано обступити з усіх боків. 2》 перех. Обігнати, випередити одним скоком, стрибком. || перен. Випередити в чомусь кого-небудь. 3》 неперех. Відстати, відскочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обскочити — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ), ОПА́СТИ (ОБПА́СТИ), ОБТО́ВПИТИ розм., ОБСТА́ТИ розм., ОБСИ́ПАТИ (ОСИ́ПАТИ) рідше, ОКО́ЛИТИ рідко, ОБЛІПИ́ТИ підсил. розм., ОБЛИ́ПНУТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- обскочити — ОБСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм. 1. перех. Швидко оточити кого-, що-небудь. По двох тижнях ватагу в її лісовій криївці обскочили три роти солдат (Фр., IV, 1950, 377); // Несподівано обступити з усіх боків. Словник української мови в 11 томах
- обскочити — Обско́чити, -чу, -чиш гл. 1) Подскочить со всѣхъ сторонъ. Обскочили мене кругом ляхи. К. ЧР. 112. 2) Отстать, отскочить. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить. Ном. № 10670. Словник української мови Грінченка