1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обскочити

обско́чити

-чу, -чиш, док., розм.

1》 перех. Швидко оточити кого-, що-небудь.

|| Несподівано обступити з усіх боків.

2》 перех. Обігнати, випередити одним скоком, стрибком.

|| перен. Випередити в чомусь кого-небудь.

3》 неперех. Відстати, відскочити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обскочити — обско́чити дієслово доконаного виду швидко оточити; обігнати одним стрибком; відстати розм. Орфографічний словник української мови
  2. обскочити — ОБСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм. 1. кого, що. Швидко оточити кого-, що-небудь. По двох тижнях ватагу в її лісовій криївці обскочили три роти солдат [солдатів] (І. Франко); // Несподівано обступити з усіх боків. Словник української мови у 20 томах
  3. обскочити — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ), ОПА́СТИ (ОБПА́СТИ), ОБТО́ВПИТИ розм., ОБСТА́ТИ розм., ОБСИ́ПАТИ (ОСИ́ПАТИ) рідше, ОКО́ЛИТИ рідко, ОБЛІПИ́ТИ підсил. розм., ОБЛИ́ПНУТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  4. обскочити — ОБСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм. 1. перех. Швидко оточити кого-, що-небудь. По двох тижнях ватагу в її лісовій криївці обскочили три роти солдат (Фр., IV, 1950, 377); // Несподівано обступити з усіх боків. Словник української мови в 11 томах
  5. обскочити — Обско́чити, -чу, -чиш гл. 1) Подскочить со всѣхъ сторонъ. Обскочили мене кругом ляхи. К. ЧР. 112. 2) Отстать, отскочить. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить. Ном. № 10670. Словник української мови Грінченка