обскубаний

ОБСКУ́БАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до обску́бти.

Свійська птиця надходить на підприємства громадського харчування обскубаною (з наук.-попул. літ.);

// у знач. прикм.

В степу сумно стояли обскубані скирти (А. Хорунжий);

Горобець, обскубаний, забрьоханий, боком вискочив з калюжі (О. Донченко);

* Образно. Це йшли катерининські орли, вже добре обскубані часом, зігнуті турботами й трудами на благо своє та держави, біля кормила якої стояли ще за блаженних часів позаминулого царювання (О. Полторацький).

2. у знач. прикм., перен., розм. Обшарпаний, жалюгідний.

Якийсь обскубаний попик у потертій рясі .. править службу (В. Кучер).