1. Словник української мови в 11 томах

обскубаний

ОБСКУ́БАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до обску́бти.

Свійська птиця надходить на підприємства громадського харчування обскубаною (Технол. пригот. їжі, 1957, 57);

*Образно. Це йшли катерининські орли, вже добре обскубані часом, зігнуті турботами й трудами на благо своє та держави, біля кормила якої стояли ще за блаженних часів позаминулого царювання (Полт., Повість.., 1960, 130);

Та яку б шкуру не натягував на свої обскубані боки бандерівський вовкулака — не приховати йому свого нутра фашистсько-бандитського! (Брат., Крапка.., 1959, 54).

2. у знач. прикм., перен., розм. Обшарпаний, жалюгідний.

Якийсь обскубаний попик у потертій рясі.. править службу (Кучер, Голод, 1961, 291).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обскубаний — обску́баний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обскубаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обскубти. 2》 у знач. прикм., перен., розм. Обшарпаний, жалюгідний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обскубаний — ОБСКУ́БАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обску́бти. Свійська птиця надходить на підприємства громадського харчування обскубаною (з наук.-попул. літ.); // у знач. прикм. В степу сумно стояли обскубані скирти (А. Словник української мови у 20 томах