обставляти

ОБСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. обста́влять; док.

1. що чим. Ставити щось навколо або вздовж чого-небудь.

Жили вони на чумацьких правах .. і виконували різні роботи: рили окопчики, обставляли тинами, плетеними з лози, чистили на полковій кухні картоплю (Григорій Тютюнник);

По дворах метушилися люди, обставляючи очеретом і соняшниками хати на зиму (В. Кучер);

// рідко. Обрамляти, оточувати чим-небудь.

Кругом обставив [Морозенко поляну] деревом високим з кучерявими верхів'ями, пообтикав невеличкі полянки поміж деревом кущами тонкої ліщини (Панас Мирний);

// розм. Заставляти щось чим-небудь, розміщуючи по всій поверхні.

Обставити стіл квітами;

// що ким. Оточувати, розставляючи з усіх боків.

Обставити будинок ратниками;

// кого чим, перен. Оточувати ким-небудь.

Чим далі, все густіше обставляє [Махно] себе частоколом донощиків, .. все суворіше одбирає тілохранителів до складу особистої охорони (О. Гончар);

Не дуже великі достатки не давали матері обставить сина гуверньорами [гувернерами] (І. Нечуй-Левицький).

2. що. Добираючи меблі, обстановку, розміщувати їх у житлі; меблювати.

Один знайомий купець .. збудував величезний готель.., обставив його розкішно і запросив усіх нас (М. Коцюбинський);

Обставляли квартиру удвох з Ларисою (О. Гуреїв).

3. що, театр. Обладнувати постановочну і декоративну частини театральної вистави.

Починається метушня. Обставляють реквізитом декорацію (Ю. Яновський).

4. що, перен. Достатньо обґрунтовувати що-небудь; надавати вірогідності чомусь.

Те, що загал .. почуває, він [критик] повинен висказати словами, обставити аргументами (І. Франко);

Порадившись де з ким, як це діло обставити краще, раджу Вам подати просьбу на ймення .. князя (М. Коцюбинський);

Факт .. був явно непереконливий і недостатній, щоб посіяти сумнів у Грицьковому серці. Треба було якось мудро обставити, умотивувати той факт (А. Головко);

Режисер так обставив смерть, що ось вона ніби й сама стоїть білим кістяком (Ю. Яновський).

5. кого, перен., розм. Випереджати, обганяти кого-небудь.

[Степан:] Чорт [кінь] мій знамениту .. Стрілу обставив на цілих дві з чвертю секунди. Тоді мою особу .. в усіх газетах помістили (О. Корнійчук).

(1) Обста́вити себе́, рідко – повестися певним чином.

Їй хотілось обставити себе, як можна поетичніше, щоб хоч трохи розворушити серце в Гануша та привернути його до себе (І. Нечуй-Левицький).