обставлятися

ОБСТАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОБСТА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. обста́вляться; док.

1. Оточувати себе чим-небудь.

Розширився [Бакун], обставився хлівами, Коморами та горами соломи (В. Мисик);

* Образно. За річкою, що обставилася стіною темно-зеленого очерету, потяглося нив'я довгими поясами (Панас Мирний).

2. Заставляти свій будинок, свою квартиру обстановкою; діставати собі меблі.

Все в стилі ретро, не халтурно, Все в килимах – персидський рай! Ото обставились культурно, Тепер культуру подавай! (А. Крижанівський).

3. тільки недок., театр. Забезпечуватися всім необхідним для постановки (реквізитом, художнім оформленням і т. ін.).

У театрі Суслова п'єса “Талан” обставлялась дуже сумлінно і мала великий успіх серед глядачів (з мемуарної літ.).