1. Словник української мови у 20 томах

обтиральник

ОБТИРА́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто виконує роботу з обтирання чого-небудь.

Обтиральник паровозів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтиральник — обтира́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. обтиральник — -а, ч. Те саме, що обтирач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтиральник — ОБТИРА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто обтирає що-небудь. Василеві пощастило. В депо потрібен був обтиральник паровозів (Бойч., Молодість, 1949, 152). Словник української мови в 11 томах