обтирання

ОБТИРА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. обтира́ти.

Какора не те що впав у відчаєність од безнадійного обтирання об край трясовин, а ще повеселішав (П. Загребельний);

Лиш по якомусь часі поступив наказ, що за обтирання стін належиться сувора кара (І. Багряний).

2. Лікувально-профілактична процедура, при якій тіло обтирають шматком тканини, намоченої в якій-небудь рідині, а потім розтирають до почервоніння шкіри.

Тепер на мене мають прекрасний вплив холодні обтирання (Леся Українка);

При загартуванні водою треба забезпечити поступовий перехід від слабих подразників до сильних, тобто починати з обтирання тіла водою, далі переходити до обливання (з наук.-попул. літ.).