обтирання
ОБТИРА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. обтира́ти.
2. Лікувально-профілактична процедура, при якій тіло обтирають шматком тканини, намоченої в якій-небудь рідині, а потім розтирають до почервоніння шкіри.
Тепер на мене мають прекрасний вплив холодні обтирання (Л. Укр., V, 1956, 225);
При загартуванні водою треба забезпечити поступовий перехід від слабих подразників до сильних, тобто починати з обтирання тіла водою, далі переходити до обливання (Наука.., 7, 1956, 18).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обтирання — обтира́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- обтирання — -я, с. 1》 Дія за знач. обтирати. 2》 Лікувально-профілактична процедура, при якій тіло обтирають шматком тканини, намоченої в якій-небудь рідині, а потім розтирають до почервоніння шкіри. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обтирання — ОБТИРА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. обтира́ти. Какора не те що впав у відчаєність од безнадійного обтирання об край трясовин, а ще повеселішав (П. Загребельний); Лиш по якомусь часі поступив наказ, що за обтирання стін належиться сувора кара (І. Багряний). Словник української мови у 20 томах