1. Словник української мови у 20 томах

обтовпити

ОБТО́ВПИТИ, плять, док., кого, що, розм.

Оточити, обступити кого-, що-небудь.

Вся увага на двері, за якими засідає комісія, всі поглядали на того, хто виходить звідти. Коли вийде, одразу обтовплять його (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтовпити — обто́впити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обтовпити — -плять, док., перех., розм. Оточити, обступити кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтовпити — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ), ОПА́СТИ (ОБПА́СТИ), ОБТО́ВПИТИ розм., ОБСТА́ТИ розм., ОБСИ́ПАТИ (ОСИ́ПАТИ) рідше, ОКО́ЛИТИ рідко, ОБЛІПИ́ТИ підсил. розм., ОБЛИ́ПНУТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  4. обтовпити — ОБТО́ВПИТИ, плять, док., перех., розм. Оточити, обступити кого-, що-небудь. Вся увага на двері, за якими засідає комісія, всі поглядали на того, хто виходить звідти. Коли вийде, одразу обтовплять його (Гончар, Людина.., 1960, 25). Словник української мови в 11 томах