обтовчений
ОБТО́ВЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обтовкти́.
Обтовчена зі стіни штукатурка;
// у знач. прикм.
Два бандити .. узяли увесь випечений хліб, обтовчене пшоно, сіль у вузлику, гладущик меду (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обтовчений — обто́вчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обтовчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обтовкти. || у знач. прикм. Обтовчена глина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обтовчений — ОБТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обтовкти́. Два бандити.. узяли увесь випечений хліб, обтовчене пшоно, сіль у вузлику, гладущик меду (Стельмах, II, 1962, 42); Обтовчена глина. Словник української мови в 11 томах