1. Словник української мови в 11 томах

обтовчений

ОБТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обтовкти́.

Два бандити.. узяли увесь випечений хліб, обтовчене пшоно, сіль у вузлику, гладущик меду (Стельмах, II, 1962, 42);

Обтовчена глина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтовчений — обто́вчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обтовчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обтовкти. || у знач. прикм. Обтовчена глина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтовчений — ОБТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обтовкти́. Обтовчена зі стіни штукатурка; // у знач. прикм. Два бандити .. узяли увесь випечений хліб, обтовчене пшоно, сіль у вузлику, гладущик меду (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах