1. Словник української мови у 20 томах

обтягнений

ОБТЯ́ГНЕНИЙ, ОБТЯ́ГНУТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обтягти́, обтягну́ти 1, 2.

Звідти [зі скриньки], перебираючи залізяччя, вийняв [дід Іван] плескатий шевський ніж, обтягнений ременем замість колодочки (М. Стельмах);

Обтягнуті оксамитом двері прочинились (С. Добровольський);

Алі, на своїх довгих ногах, тісно обтягнених жовтими ногавицями, .. високий і гнучкий, як молодий кипарис, здавався на тлі неба велетнем (М. Коцюбинський);

Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася – це були не руки, а обтягнені шкірою палички (А. Хижняк);

Примруживши очі, .. побачив [ад'ютант] обтягнуту вузенькою спідничкою фігурку (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтягнений — обтя́гнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обтягнений — обтягнутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обтягти, обтягнути 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтягнений — ОБТЯ́ГНЕНИЙ, ОБТЯ́ГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обтягти́, обтягну́ти 1, 2. Звідти [з скриньки], перебираючи залізяччя, вийняв [дід Іван] плескатий шевський ніж, обтягнений ременем замість колодочки (Стельмах, І, 1962, 425)... Словник української мови в 11 томах