обтік

О́БТІК, току, ч.

Невелика ділянка землі, тимчасово оточена водою, острівець.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтік — -току, ч. Клапоть землі, тимчасово оточений водою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обтік — Обтік, -току м. Островъ, небольшая часть земли временно окруженная водою. Словник української мови Грінченка