обтік

о́бтік

-току, ч.

Клапоть землі, тимчасово оточений водою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтік — О́БТІК, току, ч. Невелика ділянка землі, тимчасово оточена водою, острівець. Словник української мови у 20 томах
  2. обтік — Обтік, -току м. Островъ, небольшая часть земли временно окруженная водою. Словник української мови Грінченка