обтікати
ОБТІКА́ТИ, а́є, недок., ОБТЕКТИ́, ече́; мин. ч. обті́к, текла́, ло́; док., кого, що.
1. Протікаючи навколо кого-, чого-небудь, охоплювати, огинати.
Смотрич обтікає город кругом, що з якого боку не їхати в Кам'янець, конче треба через воду (А. Свидницький);
Розвивайся ти, сухий лимане, Кругом вода обтекла (П. Чубинський);
* Образно. Хоча вже й не весна, але марево ще й зараз по-весняному щедро затоплює степові простори .. Блищить на відкритих рівнинах.., обтікає далекі скирти й посадки (О. Гончар);
// перен. Обходячи з різних боків, оточувати кого-, що-небудь.
Німці брали село в кліщі, обтікаючи його, мов брудна вода в повінь (Ю. Бедзик).
2. перен. Обминати, огинати під час руху.
Робітники котилися, підхоплені тільки їм одним відомою силою, і швидко почали обтікати Івана, навіть не штовхнувши, так що він знову лишився один на пероні (В. Кучер).
Значення в інших словниках
- обтікати — обтіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обтікати — -ає, недок., обтекти, -ече; мин. ч. обтік, -текла, -текло; док., перех. 1》 Протікаючи навколо кого-, чого-небудь, охоплювати, огинати. || перен. Обходячи з різних боків, оточувати кого-, що-небудь. 2》 перен. Обминати, огинати під час руху. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обтікати — ОБГИНА́ТИ (ОГИНА́ТИ) (про стежку, річку і т. ін. — мати, робити вигін), ОББІГА́ТИ, ОБТІКА́ТИ. — Док.: обігну́ти, оббі́гти, обтекти́. Я побіг до потічка, що.. губився під вільхами і вербами, обгинаючи дідову сливу (І. Словник синонімів української мови
- обтікати — Обтіка́ти, -тіка́ю, -тіка́єш; обтекти́, -течу́, -тече́ш; обті́к, обтекла́, -текли́; обті́кши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обтікати — ОБТІКА́ТИ, а́є, недок., ОБТЕКТИ́, ече́; мин. ч. обті́к, текла́, ло́; док., перех. 1. Протікаючи навколо кого-, чого-небудь, охоплювати, огинати. Смотрич обтікає город кругом, що з якого боку не їхати в Кам’янець, конче треба через воду (Свидн. Словник української мови в 11 томах
- обтікати — Обтіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. обтекти́, -течу́, -че́ш, гл. 1) Обтекать, обтечь. Смотрич обтікає город кругом. Св. Л. 213. 2) Обнимать, обнять. Шух. І. 74. Словник української мови Грінченка