1. Словник синонімів української мови

обтікати

ОБГИНА́ТИ (ОГИНА́ТИ) (про стежку, річку і т. ін. — мати, робити вигін), ОББІГА́ТИ, ОБТІКА́ТИ. — Док.: обігну́ти, оббі́гти, обтекти́. Я побіг до потічка, що.. губився під вільхами і вербами, обгинаючи дідову сливу (І. Чендей); Від ріки, що широким луком обгинала місто з двох боків, тягло вогким холодом (І. Франко); Дорога йшла попід селом, дугою огинаючи городи (В. Козаченко); Темні лісочки і сині річечки кругом їх оббігають (Панас Мирний).

ОБМИНА́ТИ (ОМИНА́ТИ) (звертати з прямого шляху, напрямку, рухатися стороною, минаючи кого-, що-небудь), ОБГИНА́ТИ (ОГИНА́ТИ), ОБХО́ДИТИ, ОБ'ЇЖДЖАТИ, ОБ'ЇЗДИ́ТИ (їдучи); ОББІГА́ТИ (біжучи); ОБЛІТА́ТИ (летячи); ПОМИНА́ТИ розм., ОБТІКА́ТИ рідше, ВИМИНА́ТИ діал. — Док.: обмину́ти (омину́ти), обігну́ти, обійти́, об'ї́хати, оббі́гти, облеті́ти, помину́ти, обтекти́, ви́минути. Тихозоров з Черняєвою продиралися крізь хащі,.. обминали дикі плантації лісових кущів (О. Донченко); Оминаючи людей, Терентій виїжджає на гінні дороги (М. Стельмах); І знову їхали (Вітя і Марія) праворуч, огинали якесь озеро, заросле очеретами та кугою (І. Ле); На сонячній стороні рів уже висох так, що не треба його обходити подалеку (П. Козланюк); Довго і марудно доводилося (Косінському) об'їжджати валки піших, широкі ряди кінноти (І. Ле); Це був коротенький товстопикий генерал. Шварц запобігливо оббігав його то зліва, то справа (Д.Ткач); Волох спочатку хотів облетіти грозу, але горизонт зник уже. З усіх боків небо було затягнуто сірою пеленою (В. Собко); — Карпе! Держи-бо цабе! — крикнув батько на сина. — Поминай колесом отой каторжний горбок (І. Нечуй-Левицький); Робітники котилися, підхоплені тільки їм одним відомою силою, і швидко почали обтікати Івана, навіть не штовхнувши (В. Кучер); Де були при сіні люди, там я їх виминав, ховаючись поза копиці (І. Франко). — Пор. 1. мина́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтікати — обтіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обтікати — -ає, недок., обтекти, -ече; мин. ч. обтік, -текла, -текло; док., перех. 1》 Протікаючи навколо кого-, чого-небудь, охоплювати, огинати. || перен. Обходячи з різних боків, оточувати кого-, що-небудь. 2》 перен. Обминати, огинати під час руху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтікати — ОБТІКА́ТИ, а́є, недок., ОБТЕКТИ́, ече́; мин. ч. обті́к, текла́, ло́; док., кого, що. 1. Протікаючи навколо кого-, чого-небудь, охоплювати, огинати. Смотрич обтікає город кругом, що з якого боку не їхати в Кам'янець, конче треба через воду (А. Словник української мови у 20 томах
  4. обтікати — Обтіка́ти, -тіка́ю, -тіка́єш; обтекти́, -течу́, -тече́ш; обті́к, обтекла́, -текли́; обті́кши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. обтікати — ОБТІКА́ТИ, а́є, недок., ОБТЕКТИ́, ече́; мин. ч. обті́к, текла́, ло́; док., перех. 1. Протікаючи навколо кого-, чого-небудь, охоплювати, огинати. Смотрич обтікає город кругом, що з якого боку не їхати в Кам’янець, конче треба через воду (Свидн. Словник української мови в 11 томах
  6. обтікати — Обтіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. обтекти́, -течу́, -че́ш, гл. 1) Обтекать, обтечь. Смотрич обтікає город кругом. Св. Л. 213. 2) Обнимать, обнять. Шух. І. 74. Словник української мови Грінченка