обхамити

ОБХАМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. обхамля́ть; док., кого, розм., рідко.

Наговорити кому-небудь зухвалих, грубих, нахабних слів.

Обхамила продавець за те, що я насмілилася попросити .. кілограм помідорів за п'ять хвилин до обідньої перерви (із журн.);

Тільки прилетіли, .. і там уже якась цвікавка всю радість зустрічі зіпсувала .. Хлопці до неї лагідно, а вона з криком, обхамила усіх ні за що (О. Гончар).