обчищати

ОБЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док.

1. що. Знімати з чого-небудь верхній шар, покриття (кору, шкуринку, лушпиння і т. ін.).

Антін брав з миски .. дрібну, як біб, картоплину, обчищав ї .. і, потроху кусаючи хліба, їв (С. Чорнобривець);

Стельмешко .. витяг з польової сумки яблуко, розрізав і, половинку оддавши Самбірському, другу почав обчищати ножиком (М. Трублаїні);

Вхопила часничину: – Ось, татусю, я й обчищу ще (А. Тесленко).

2. що, з чого, на чому. Знімати з поверхні чого-небудь різні сторонні нашарування (бруд, сніг і т. ін.).

Похоронна команда обчищала сиру землю з лопат, і їх скрегіт пронизав Маковея вогнем (О. Гончар);

Десь на горищі у залізяччях валялася стара рушниця, а вчора приволік [Гриць] до хати, цілу ніч обчищав з неї іржу (С. Чорнобривець);

Перехрест спинився ніби для того, щоб обчистити грязюку на ногах (Іван Ле);

// кого, що. Звільняти кого-, що-небудь від різних сторонніх нашарувань (бруду, снігу і т. ін.).

Іти було важко, бо відтак земля прилипала до чобіт і їх раз по раз доводилось обчищати палкою (А. Шиян);

Бонковський звелів обчистити допотопну упряж (І. Нечуй-Левицький);

Тугар Вовк і Мирослава позлазили з коней, яких дехто з вартових зараз узяли, обчистили, напоїли (І. Франко);

// Чистити кругом, з усіх боків.

Полагодив [Чіпка] хату, – давай погріб обчищати та оброблювати (Панас Мирний).

3. що з чого. Усувати з чого-небудь щось зайве, непотрібне.

– Кидав у помийницю, влучив у молодицю, – мовив він, обчищаючи насіння з кавуна (Л. Яновська);

– Ну, отам у лісі вони й живуть. Рубають ліс, обчищають гілля і вивозять колодами до траси (В. Кучер);

// Звільняти щось від чого-небудь зайвого, непотрібного.

Подалася [Оля] на город, .. вирвала два кущі моркви, обчистила її від морковиння і теж сховала в торбинку (Л. Юхвід).

4. тільки док., кого, що, розм. Те саме, що обкрада́ти.

Дворові .. шушукалися між собою: “Обчистить вона пана, як білочку, хай тілько очі закриє, – всі гроші до її рук перейдуть” (Панас Мирний);

Стягнути з бантин курку, задушити в хліві порося, обчистити у дядька комору – було його звичним заняттям (Ю. Мельничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me