1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обчищати

обчища́ти

-аю, -аєш, недок., обчистити, -ищу, -истиш, док., перех.

1》 Знімати з чого-небудь верхній шар, покриття (кору, шкуринку, лушпиння і т. ін.).

2》 з чого, на чому. Знімати з поверхні чого-небудь різні сторонні нашарування (бруд, грязь і т. ін.).

|| Звільняти кого-, що-небудь від різних сторонніх нашарувань (бруду, грязі, пилу і т. ін.).

|| Чистити кругом, з усіх боків.

3》 Усувати з чого-небудь щось зайве, непотрібне.

|| Звільняти щось від чого-небудь зайвого, непотрібного.

4》 тільки док., розм. Те саме, що обкрадати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обчищати — обчища́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обчищати — див. грабувати; красти Словник синонімів Вусика
  3. обчищати — ОБЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док. 1. що. Знімати з чого-небудь верхній шар, покриття (кору, шкуринку, лушпиння і т. ін.). Антін брав з миски .. дрібну, як біб, картоплину, обчищав ї .. і, потроху кусаючи хліба, їв (С. Словник української мови у 20 томах
  4. обчищати — ОБІБРА́ТИ (хитрощами, обманом або силою привласнити чужі речі, гроші і т. ін.), ОБІКРА́СТИ, ПОГРАБУВА́ТИ підсил. розм., ОГРАБУВА́ТИ підсил. розм., ОБЧИ́СТИТИ підсил. розм., ОБДЕ́РТИ підсил. розм., ОБІДРА́ТИ підсил. розм., ОБЛУПИ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. обчищати — ОБЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., перех. 1. Знімати з чого-небудь верхній шар, покриття (кору, шкуринку, лушпиння і т. ін.). Антін брав з миски.. дрібну, як біб, картоплину, обчищав її.. і, потроху кусаючи хліба, їв (Чорн. Словник української мови в 11 томах
  6. обчищати — Обчища́ти, -ща́ю, -єш сов. в. обчистити, -щу, -стиш, гл. Обчищать, обчистить. Криничка і говорить: «дівчино голубонько, обчисть мене». Рудч. Ск. II. 55. Словник української мови Грінченка