обшмульгувати
ОБШМУ́ЛЬГУВАТИ, ую, уєш і ОБШМУ́ГЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБШМУЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш і ОБШМУГЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що, розм.
Стирати, обтирати.
Ялини старі, високі. Не одне покоління школярів обшмульгувало штаньми кору на них (Ю. Мушкетик);
Полудрабок обшмульгав жовтий сап'янець і зробив смугу через усю халяву й передок (І. Нечуй-Левицький);
– Та ну його к бісу, – всі руки обшмугляв! – промовив чоловік з бородою, спускаючи руку з молотком (Б. Грінченко);
* Образно. – До живого обшмульгали шию всякі хомути, – він вдарив себе по шиї, – нових не хочу! На волі хочу вік дожити! (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обшмульгувати — обшму́льгувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- обшмульгувати — -ую, -уєш і обшмуглювати, -юю, -юєш, недок., обшмульгати, -аю, -аєш і обшмугляти, -яю, -яєш, док., перех., діал. Стирати, обтирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обшмульгувати — ОБШМУ́ЛЬГУВАТИ, ую, уєш і ОБШМУ́ГЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБШМУЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш і ОБШМУГЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., діал. Стирати, обтирати. Ялини старі, високі. Не одне покоління школярів обшмульгувало штаньми кору на них (Мушк. Словник української мови в 11 томах