1. Словник української мови в 11 томах

обшмульгувати

ОБШМУ́ЛЬГУВАТИ, ую, уєш і ОБШМУ́ГЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБШМУЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш і ОБШМУГЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., діал. Стирати, обтирати.

Ялини старі, високі. Не одне покоління школярів обшмульгувало штаньми кору на них (Мушк., Чорний хліб, 1960, 16);

Полудрабок обшмульгав жовтий сап’янець і зробив смугу через усю халяву й передок (Н.-Лев., II, 1956, 317);

— Та ну його к бісу, — всі руки обшмугляв! — промовив чоловік з бородою, спускаючи руку з молотком (Гр., Без хліба, 1958, 148);

*Образно. — До живого обшмульгали шию всякі хомути, — він вдарив себе по шиї, — нових не хочу! На волі хочу вік дожити! (Гончар, II, 1959, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обшмульгувати — обшму́льгувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. обшмульгувати — -ую, -уєш і обшмуглювати, -юю, -юєш, недок., обшмульгати, -аю, -аєш і обшмугляти, -яю, -яєш, док., перех., діал. Стирати, обтирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обшмульгувати — ОБШМУ́ЛЬГУВАТИ, ую, уєш і ОБШМУ́ГЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБШМУЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш і ОБШМУГЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що, розм. Стирати, обтирати. Ялини старі, високі. Не одне покоління школярів обшмульгувало штаньми кору на них (Ю. Словник української мови у 20 томах